Montenegro

Перш ніж почну ділиться враженнями скажу, що ми були в п. Бечічі, в готелі, тому багато чого на самому узбережжі не побачили – не змогли порівняти пляжі, не бували в ресторанчиках, так йв містечко жодного разу не виходили :)

Їхали ми в Чорногорію, в першу чергу, на море. А море там чудове, ну і нехай у червні воно ще трохи прохолодне, проте було спокійне та чисте. Ще ми його запам'ятаємо тим, що дитина в ньому навчився пірнати :)

Пляж. Наш пляж був піщаний, чистий, з лежаками та величезними парасолями. Так, він був платний, але коли бачиш, що твої гроші йдуть на утримання пляжу, а не комусь в кишеню, оплачувати його набагато легше ))) 

Що ще можу сказати про відпочинок на узбережжі? Якщо ви люто ненавидите руській мір, то в Чорногорію краще не летіти. Він там всюди – на бігбордах, на екскурсіях, на пляжі... і з відповідною атрибутикою – георгіївськими стрічками та футболками «самий ввічливий людина» :(

Але, найголовніше на мою думку, що лежати тільки на пляжі в цій країні – це гріх! Ця країна вартує ранніх підйомів на екскурсії, тривалих та виснажливих подорожей серпантинами!

Хоч територія Чорногорії й займає тільки половину Київської області, хоч ми й були на найбільш об'ємних, найбільш тривалих екскурсіях, у мене склалося враження, що я не бачила й половини ))) Що запам'яталося? Природа!!! 

Ніякі церкви Котора, ніякі вулички Старої Будви, нові вили не зрівняються з красою бухти, річки та озера, а в рибальському селі ви не заблукаєте в натовпі туристів! 

Та й море не можна порівнювати з гірськими озерами та річками.

 А каньйони? Каньйони просто запаморочливі! 

Хіба що усамітнення монастирів органічно вписується в тихий спокій чорногорської природи...

Якщо зізнатися північна частина Чорногорії мене вразила більше, ніж узбережжі :) більше чистоти (на жаль узбережжі не може похвалитися чистотою:( ), більше барв, більше квітучих лугів, більше чудових видів!

Ще у Чорногорії є країни-сусіди. При чому вони тут? При тому, що перебуваючи в Чорногорії, без проблем можна відвідати Албанію, Боснію і Герцеговину та Хорватію (останній, правда, треба мультивізи). Ми відвідали Албанію! Гріх було не скористатися можливістю не побувати в країні, яка дуже довгий час була закрита для всього світу. Враження, звичайно ж, скомкані, причин декілька: і тому що часу було катастрофічно мало на огляд 2-х міст та фортеці, і тому, що екскурсовод був не професіонал, та й публіцій був більш цікавий шопінг, ніж прогулянка головною площею Тирани (добре що хоч проїхали по ній на автобусу, дуже красива площа!). Але не дивлячись на це, з'явилося стійке бажання відвідати цю країну, тим більше за розповідями в країну вкладаються великі капітали, так й берегова лінія довжиною 360 км впевнена незабаром перетвориться в прекрасні курорти ;)

Були ми трохи і засмучені – не  повдалосязнайомилися з Оленою :( Ми летіли з нею в один і той же день – ми з Києва, вона в Київ (я навіть підозрюю, що летіли ми одним і тим же літаком:)) )

Ось така була у нас насичена подорож... Чорногорія не стала для мене країною, в яку я закохалася, але повернутися туди хочеться - і на узбережжя, і особливо у гори!

 

Залишилися і враження, або вірніше порівння місць, де я була раніше, з Черногрією, які не увійшли у цей допис... можливо поділюся ними згодом... :)

PS Світлин дуже багато, їх можна переглянути у фотоблозі, або в альбамах Монтенегро та Албанія

PPS Якби не окупація Криму, я напевно ніколи б не побачила всього цього...