пʼятниця, 23 вересня 2016 р.

День та тінь

День все менше... а тінь все довша...


неділя, 18 вересня 2016 р.

Goodbye summer!

Всі, або більшість, не хочуть прощатися з літом ... а я хочу низьких похурих хмар, дрібного дощику, снігу, морозів та навіть сльоти ))) я скучила за ними! А це літо нехай залишається в пам'яті та на світлинах, адже наступне наближається до нас з кожним днем ;)


понеділок, 22 серпня 2016 р.

I'm coming back :)

Мені сьогодні наснилося, що я пишу допис у блог ... напевно це знак і треба повертатися у віртуальний світ)))

Поки мене тут не було, відбулися деякі зміни, до яких треба звикати;)

Перше. З'явилися нові читачі! І мені радісно від цього! Спасибі! Сподіваюся, ви залишитеся тут надовго! Правда тепер блогер не показує, де ваші будиночки :( Тому прошу, нові читачі, залиште в коментарях посилання на ваші блоги, і я задоволенням завітаю до вас у гості!

Друге ... Picasa більше немає ... залишився тільки архів ... проте з'явився новий сервіс ФотоГугл ... з тобою, друже мій, буду знайомиться поступово... та сумувати за Picasa...

Третє! Це нова шаль, не просто шаль, а шаль сплетена за власним описом, який я хочу продавати! Так-так, ось така я скромна, тыльки почала плести, а вже готова торгувати ))) Але у вас є шанс отримати опис безкоштовно, для цього треба просто протестувати його! Опис готовий українською, російською та англійською мовами;) Бажаючі взяти участь, прошу, напишіть мені на імейл, я вишлю опис! Сподіваюся, що бажаючі знайдуться (смайлик, який ніяковіє))) До скорої зустрічі :)


Далі просто світлини та трохи інформацію про шаль!

середа, 6 липня 2016 р.

Про світ...

На світі можна жить без еталонів,
по-різному дивитися на світ:
широкими очима,
з-під долоні,
крізь пальці,
у кватирку,
з-за воріт.
Від того світ не зміниться нітрохи.
А все залежить від людських зіниць -
в широких відіб'ється вся епоха,
у звужених - збіговисько дрібниць.

Лiна Костенко


... це повинен був бути пост про відпочинок... про мій перший відпочинок там, де практично не чути російської мови... але чомусь згадаючи та підбираючи потрібні слова про нього, в голову приходять лише цей вірш Ліни Костенко... неможливо зрозуміти світ і тих, хто живе в ньому, дивлячись на нього через шпарину, а в телевізорі він до не впізнаваності спотворений... і нажаль не в кращу сторону...

субота, 18 червня 2016 р.

My kids )))

А дітки ростуть не тільки в сусідів, а й у нас ;)


The neighborhood kids

Сусідські дітки :)


вівторок, 7 червня 2016 р.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...