...

...я сьогодні була у Київському військовому шпиталі... виходжу з корпусу і бачу хлопчину з небесно-блакитними очима і такою чарівною посмішкою, весело щебечущего з двома молоденькими медсестрами,.. опускаю очі, а він на милицях ... і без ноги... вони сміються, а я ковтаю сльози і ставлю собі одні і тіж ж питання "чому? хто винен? що далі?"...