пʼятницю, 18 липня 2014 р.

...трикрапки...

... 

...замість трикрапки повинні бути слова... вони крутяться на язиці, але їх дуже важко вимовити вголос... а в голові вже багато місяців засів вірш Тараса Шевченка, це єдиний вірш, який я зі школи пам'ятаю на пам'ять... 

Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Лихої, тяжкої години,
Мабуть, ти ждеш? Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми, палати муровать,
Любить царя свого п'яного,
Та візантійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого.

Тарас Шевченко
1858


5 коментарів:

  1. Гинуть невинні, а воно сидить, як та мавпа з гранатою, і ніхто його не поставить на місце! Може, хоч тепер світ відреагує так, як давно треба було?

    ВідповістиВидалити
  2. якраз вчора в дорозі подивилась новий фільм.. про невідомого Шевченка...

    ВідповістиВидалити
  3. на запитання "скільки ще повинно загинути людей, щоб світ схаменувся", позавчора дали точну відповідь - 298. на жаль, не українських. на них ніхто не звертав уваги

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...